У разі недостатності суми вимог кредитора, необхідної для порушення справи про банкрутство, він може об’єднати такі вимоги з іншими кредиторами

 Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або місцем проживання фізичної особи-підприємця. Поряд з тим, провадження у справах про банкрутство є особливою формою господарського процесу, яка має специфічні риси та відрізняється від позовного провадження.

З 19 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство).

Закон про банкрутство - як в новій, так і в попередній редакціях, містить досить широке коло осіб, наділених правом звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Суб’єктами звернення із такими заявами до господарського суду можуть бути юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку безспірні вимоги, які сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

При цьому право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають як кредитор (кредитори), так і боржник.

Слід звернути увагу на те, що у разі наявності у кредитора суми безспірних вимог, меншої ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, такий кредитор може об’єднати свої вимоги до боржника з іншими кредиторами, та звернутись до господарського суду із однією спільною заявою про порушення справи про банкрутство.

Проте, Закон про банкрутство містить і певні обмеження для деяких категорій кредиторів щодо звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Так, ініціюючими кредиторами у справі про банкрутство не можуть бути кредитори, вимоги яких складаються з неустойки (штрафу, пені) та інших фінансових санкцій, а також зобов’язань боржника, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров’ю громадян, зобов’язання з виплати авторської винагороди, зобов’язання перед засновниками (учасниками) боржника – юридичної особи, що виникли з такої участі.

Такі кредитори не позбавлені права звернутись з заявою про грошові вимоги до боржника як конкурсні кредитори після порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку, визначеному Законом про банкрутство.

Варто відзначити, що чинною на сьогодні редакцією Закону про банкрутство досить детально врегульовано порядок звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. Зокрема, статтею 11 названого Закону визначено вимоги до форми та змісту заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до такої заяви.