Окремі аспекти судової практики з вирішення спорів, пов’язаних із стягненням суми попередньої оплати обговорено у ході навчання суддів господарського суду

      Окремі аспекти судової практики з вирішення спорів, пов’язаних із стягненням суми попередньої оплати обговорено суддями господарського суду Кіровоградської області під час чергового навчання.

Суддею, яка доповідала з вказаної теми, звернуто увагу присутніх на частині 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якої регулюється питання повернення суми попередньої оплати за товар. Акцентовано увагу на тому, що умовою застосування зазначеної правової норми є неналежне виконання продавцем свого зобов’язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Суддями обговорено правову позицію, викладену у постанові від 28 листопада 2011 року (господарська справа) Верховного Суду України, у  якій йдеться про те, що обмеження заявників у праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінний від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням частини другої статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов’язком особи, яка потребує такого захисту.  

Окрім цього, розглянуто правову позицію Верховного Суду України, якою визначено, що стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов’язанням у розумінні статті 625 ЦК України, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав.

Одночасно заслухано наступну позицію Верховного Суду України у справі про правомірність застосування до боржника, який не повернув суму попередньої оплати, стягнену за рішенням суду, наслідків, установлених ч.2 ст. 625 ЦК України. Суддями господарського суду взято до уваги те, що за приписом частини п’ятої статті 11 ЦК України грошове зобов’язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов’язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов’язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України.

 Під час навчання суддями обговорено практику застосування господарськими судами інших положень законодавства у спорах, пов’язаних із стягненням суми попередньої оплати.