flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

У ході чергового навчання судді господарського суду розглянули деякі питання практики застосування господарським судом ст.ст. 36, 43 ГПК України щодо оцінки письмових доказів

18 березня 2014, 16:07

У ході чергового навчання судді господарського суду Кіровоградської області обговорили деякі питання практики застосування господарським судом ст.ст. 36, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки письмових доказів.

Доповідаючи з вказаного питання, суддя зупинилась на нормах Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якими регламентовано наявність обов’язкових реквізитів для первинних облікових документів (бухгалтерських документів).

Також розглянуто окремі статті Господарського процесуального кодексу України, що містять визначення поняття письмові докази та вказують в якій формі вони подаються до суду.

Окрім того, доповідач звернула увагу присутніх на змісті декількох пунктів постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» із послідуючими внесеними до неї змінами та доповненнями постановою пленуму ВГСУ № 13 від 17.12.2013.

Вказаною постановою надано роз’яснення щодо питань, пов’язаних із правилами засвідчення належним чином копій документів (письмових доказів), які подаються до господарського суду з додержанням вимог діючої інструкції з діловодства, а також Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003».  Під час навчання обговорено й інші положення постанови ВГСУ стосовно оцінки судом доказів, поданих учасниками процесу, на предмет належності і допустимості.

Поряд з цим, суддя у своїй доповіді торкнулась питань практики застосування господарським судом Кіровоградської області та вищими інстанціями норм законодавства, пов’язаних із оцінкою належності наданих доказів сторонами.