Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
12 вересня 2016 року у господарському суді Кіровоградської області проведено планове навчання суддів, під час якого учасниками обговорено правові висновки Верховного Суду України.
Одним з доповідачів на занятті була суддя Болгар Н.В., яка звернула увагу присутніх на правовій позиції найвищої судової інстанції, вміщеній у постанові від 11 листопада 2015 року № 3-994гс15 щодо розмежування поняття публічного виконання та публічного сповіщення.
Зокрема, вона зазначила, що проаналізувавши норми матеріального права, ВСУ дійшов висновку, що кожен музичний твір є окремим об'єктом авторського права, що належить конкретному суб'єкту (суб'єктам). Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права і/або суміжних прав становить самостійне порушення і може служити підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. Кожен суб'єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі не менше десяти мінімальних заробітних плат.
Оскільки кожне музичний твір є окремим об'єктом авторського права, що охороняються законом, то в справі, що розглядалась захисту підлягають права на два музичних твори, суб'єктами яких заявлені позивачі: ТОВ «УМВГ Мьюзік» і ТОВ «Мун Рекордс».
Таким чином, з урахуванням розміру заявлених позовних вимог і встановленого законом мінімального розміру компенсаційних заходів, спрямованих на захист майнових прав суб'єктів авторського права, при наявності встановленого порушення стягненню підлягає сума в розмірі не менше десяти мінімальних заробітних плат на користь кожного з власників майнових прав на використані твори.
З іншої теми, яка розглядалась під час навчання, доповіла суддя господарського суду Деревінська Л.В. проаналізувавши правову позицію Верховного Суду України, що міститься у від 4 листопада 2015 року № 3-957гс15 щодо особливого правового режиму боржника з моменту порушення щодо нього справи про банкрутство, пріоритету правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спорів у справах про банкрутство та рішень, що не підлягають оскарженню в касаційному порядку у процедурі банкрутства.
Доповідач зазначила, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про призначення арбітражного керуючого із завершенням відповідного апеляційного провадження.
_03_03.png)
