У господарському суді Кіровоградської області проведено планове навчання суддів

      18 квітня 2016 року під час планового навчання суддями господарського суду Кіровоградської області проаналізовано Рішення у справі «Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року щодо мирного володіння своїм майном; неприйнятності посилань державного органу на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, (п.п.22-23, п.26).

Суддя господарського суду Кабакова В.Г., яка доповідала з теми, зазначила, що за змістом п.п. 22-23 вказаного рішення поняття «власності»,  яке  міститься  в першій  частині статті 1 Протоколу № 1 ( 994_535 ),  має автономне значення,  яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від  формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси,  наприклад,  борги,  що становлять  майно, можуть також розглядатись як «майнові права»,  і,  таким чином, як «власність» в цілях  вказаного  положення.  Питання,  що  потребує визначення,  полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому,  заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу №1 (див. Broniowski v.  Poland, №31443/96, пар. 98).

Окрім того, доповідач наголосила, що Європейський суд у своєму рішенні зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які  надбавки  виплачувати  своїм робітникам з державного бюджету. Держава може  вводити,  призупиняти  чи  закінчити  виплату  таких надбавок,  вносячи відповідні зміни в законодавство.  Однак,  якщо чинне правове положення  передбачає  виплату  певних  надбавок,  і дотримано всі вимоги,  необхідні для цього, органи державної влади не можуть  свідомо  відмовляти  у  цих  виплатах  доки  відповідні положення є чинними.

Продовжуючи доповідь, суддя господарського суду окремо зупинилась на пункті 26  рішення у справі «Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року, у якому йдеться про те, що скарга заявника до національних органів влади  щодо  періоду між 1 січня та 23 червня 1999 року базувалась на  спеціальних  та  чинних  на   той   період   часу   положеннях національного законодавства (див.  п.  17).

Надбавка до заробітної плати  повинна  була  бути   виплаченою відповідно   до   єдиної об'єктивної  умови - період часу,  протягом якого заявник працював вчителем.  Оскільки заявником була   дотримана   умова  10-річного стажу,  то  можна  сказати,  що він має якщо не право,  то законні сподівання на отримання зазначених коштів.  З іншого боку, виплата надбавки  за  зразкове виконання службових обов'язків залежала від суб'єктивних  факторів  та  вимагала  оцінки   роботи,   виконаної заявником.   Суд   не   приймає   аргумент  Уряду  щодо  бюджетних асигнувань,  оскільки органи державної влади не можуть  посилатися на  відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див. mutatis mutandis,  рішення у  справі  «Бурдов  проти  Росії» ( 980_045 ), № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III).