Правові позиції ВСУ, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів розглянуто суддями господарського суду Кіровоградської області під час чергового навчання

       Правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рішень господарських судів розглянуто суддями господарського суду Кіровоградської області під час чергового навчання.

Звертаючи увагу на зміст постанови ВСУ від 19 червня 2012 року №3-30гс12 щодо переходу права власності на об’єкт нерухомого майна, зведеного на орендованій земельній ділянці, суддя господарського суду Поліщук Г.Б., яка була доповідачем із вказаної теми, наголосила на тому, що у разі переходу права власності на об’єкт нерухомого майна до набувача цього майна переходять права на відповідну земельну ділянку на умовах, на яких вона належала відчужувачу, – права власності або права користування. У разі якщо попередній користувач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, яка йому була надана за договором оренди для забудови, і на ній зведена будівля, право власності на яку мають інші особи, законами України передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду з цих підстав на вимогу однієї із сторін договору.

Продовжуючи доповідь суддя також зупинилась на постанові Судової палати у господарських справах ВСУ від 26 вересня 2012 року у справі №6-103цс12 щодо визнання недійсним акта, виданого органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою. Зокрема, у правовому висновку зазначеної постанови йдеться про те, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами абзацу 1 п. 12 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України). Державний акт на право власності на земельну ділянку (рішення, розпорядження), виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.