Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Постанову Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 3-107гс14 щодо повноважень Федерації профспілок України щодо розпорядження майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР проаналізовано суддями господарського суду Кіровоградської області під час планового навчання.
Доповідачем з цього питання виступила суддя господарського суду Шевчук О.Б., яка зазначила, що профспілки України діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзною громадською організацією.
Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.
У зв’язку із законодавчою невизначеністю правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР та з метою його збереження в інтересах громадян України Верховна Рада України Постановою від 4 лютого 1994 р. № 3943-XII «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» встановила, що тимчасово, до законодавчого визначення суб’єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
Оскільки спірне майно розташоване на території України й перебувало у віданні профспілок України, а на момент створення товариства – у державній власності, то таке майно не могло бути відчужено без згоди його власника – держави в особі Фонду державного майна України.
Продовжуючи навчання суддя господарського суду також звернула увагу на правову позицію Верховного Суду України щодо можливості та способів витребування майна від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину у разі, коли після цього недійсного (нікчемного) правочину відчуження майна мало місце два і більше разів.
Так, у постанові Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № 3-103гс11 зазначається, що у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача – з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.
У такому випадку діюче законодавство не пов’язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором права відчужувати це майно.
_03_03.png)
