Судді господарського суду Кіровоградської області обговорили основоположні правові позиції, викладені у рішенні ЄСПЛ у справі «Газета Україна-Центр проти України»

      На щотижневому навчанні суддями господарського суду Кіровоградської області обговорено основні положення, які містяться в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-Центр проти України» від 15 липня 2010 року (заява № 16695/04, набуло статусу остаточного від 15 жовтня 2010 року).

Суддя господарського суду Балик В.М., який доповів з вказаної теми, зупинився на основоположних правових позиціях, викладених у такому рішенні.

Так, доповідач звернув увагу присутніх на пункти 28-29 вказаного рішення, за змістом яких відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Продовжуючи доповідь суддя господарського суду Балик В.М. також зауважив, що відповідно до позиції ЄСПЛ у справі «Газета Україна-Центр проти України» у контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували  переконливі  факти, які  могли  б викликати сумніви  щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій  справі обґрунтовані причини побоюватися,  що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою,  але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

3 огляду  на  це,  навіть  зовнішні  прояви  можуть  бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра,  яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.