Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Під час чергового навчального заняття, яке відбулось 14 березня 2016, судді господарського суду Кіровоградської області обговорили правові позиції, вміщені у постановах Верховного Суду України.
Доповідач – суддя господарського суду Поліщук Г.Б. – зупинилась на постанові від 20 листопада 2012 року №3-53гс12, зазначивши, що недотримання вимог ч. 2 ст. 188 ГК стороною договору оренди щодо обов’язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди не позбавляє цю особу права звернутися до суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди іншої сторони на зміну умов договору.
Звертаючи увагу на зміст постанови ВСУ від 19 серпня 2014 р. у справі № 3-60гс14 суддя господарського суду наголосила на тому, що відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.
Генеральний директор як виконавчий орган товариства в межах своєї компетенції, визначеної законом і статутом товариства, наділений повноваженнями вчиняти відповідні дії саме від імені товариства, тому укладення договору страхування заставного майна на виконання умов договору іпотеки, підписання актів моніторингу цього майна свідчать про схвалення оспорюваного правочину саме повноважним органом юридичної особи.
Продовжуючи обговорення висновків ВСУ щодо наслідків перевищення повноважень представником під час укладення угоди від імені особи, яку він представляє, присутні на навчанні також зупинились на постанові від 19 серпня 2014 р. у справі № 3-68гс14, у правовій позиції якої зазначено, що оскільки подальші дії товариства свідчать про схвалення договору, він вважається дійсним, незважаючи на підписання цього договору директором товариства з перевищенням повноважень (частина 1 ст. 241 ЦК України)
Окрім того, під час навчання суддями господарського суду окремо розглянуто та проаналізовано правову позицію у постанові найвищого судового органу від 18 листопада 2014 р. у справі № 3-177гс14, в якій йдеться про те, що відповідно до ст. 241 ЦК України на виконання умов договору Товариство-1 передало Товариству-2 171,01 т ячменю на підставі накладних, а Товариство-2 прийняло та оплатило частково поставлений товар, що підтверджує прийняття і виконання сторонами умов договору.
Згідно зі ст. 193 ГК України порушення зобов’язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.