Під час навчання суддів господарського суду Кіровоградської області проаналізовано деякі постанови Верховного Суду України

          Під час навчання суддів господарського суду Кіровоградської області, яке відбулось 22 лютого нинішнього року, учасниками заняття проаналізовано постанову Верховного Суду України від 23 грудня 2014 року № 3-191г14 у справі № 5011-74/9393-2012 щодо умов звернення з позовом про захист оспорюваного права шляхом визнання права власності.

Доповідачем з цього питання виступила суддя господарського суду Макаренко Т.В., яка відзначила, що відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом наведеної норми права позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи, які не визнають, заперечують та/або оспорюють право власності, не перебувають із власником у зобов’язальних відносинах.

Права, у тому числі право власності осіб, які перебувають у зобов’язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов’язального права.

Продовжуючи навчання суддями також обговорено правовий висновок, вміщений у постановах найвищого судового органу від 4 грудня 2012 р. у справі № 3-55гс12 та від 11 грудня 2012 р. у справі 3-65гс12 щодо способів захисту прав особи, яка вважає себе власником майна. Зокрема, у вказаних вище постановах йдеться про те, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК.

У речових правовідносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі якщо право власності оспорюється або не визнається іншою особою власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 ЦК.