Правові позиції ВСУ, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень у спорах про укладання, зміну, розірвання договорів розглянуто суддями господарського суду під час навчання

         Правові позиції Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень у спорах про укладання, зміну, розірвання договорів розглянуто суддями господарського суду Кіровоградської області під час чергового навчання.

Так, суддя господарського суду Наливайко Є.М., яка виступила із доповіддю на вказану тему, наголосила на тому, що за змістом ч. 3 ст. 179 та ч. 1 ст. 187 ГК спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладання яких є обов’язковим на підставі закону, та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду в разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (постанова Верховного Суду України від 25 вересня 2012 р. у справі № 3-39гс12).

Окрім того, суддями проаналізовано постанову Верховного Суду України від 25 червня 2011 р. у справі № 3-58гс11, у якій йдеться про те, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Суддями господарського суду також розглянуто постанову найвищого судового органу від 12 вересня 2011 р. у справі № 3-80гс11, у якій зазначається, що за  відсутності у договорі фінансового лізингу погодженої сторонами формули розрахунку додаткової винагороди лізингодавець, здійснюючи розрахунок такої винагороди за формулою, не узгодженою з лізингоотримувачем, фактично змінює умови договору в односторонньому порядку, не дотримуючись при цьому передбаченого законодавством порядку внесення змін до договору.

Продовжуючи обговорення правових висновків у спорах про укладання, зміну, розірвання договорів присутні на навчанні окремо зупинились на постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 р. у справі № 3-74гс11, в якій вказано, що передбачене ст. 188 ГК надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов’язком особи, яка використовує його добровільно, виходячи з власних інтересів, та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову про розірвання договору.