У господарському суді Кіровоградської області проведено планове навчання суддів щодо обговорення деяких правових висновків Верховного Суду України

 У господарському суді Кіровоградської області під час навчання суддів продовжено розгляд Висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень у спорах щодо забезпечення виконання зобов’язань, що виникають із договорів поруки.

Так, суддею господарського суду Кабаковою В.Г., яка доповідала із зазначеної теми, звернуто увагу на постанові Верховного Суду України від 2 вересня 2014 року у справі № 3-75гс14, у якій зазначається, що відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Окрім того, доповідачем наголошено, що статтею 554 ЦК України передбачено солідарну відповідальність боржника і поручителя за договором поруки, а не декількох поручителів за різними договорами поруки, оскільки поручителі за різними договорами поруки не несуть солідарної відповідальності один перед одним (постанова Верховного Суду України від 11 листопада 2014 р. у справі № 3-62гс14).

Також суддями проаналізовано правову позицію, вміщену у постанові найвищої інстанції від 23 грудня 2014 р. у справі № 3-196гс14, у якій йдеться про те, що задовольняючи зустрічний позов про визнання поруки припиненою, суд обґрунтовано виходив із того, що згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов’язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Відповідальність поручителя внаслідок зміни основного зобов’язання збільшується, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення.

Окремо суддями обговорено постанову Верховного Суду України від 17 січня 2011 р. у справі № 3-62гс10, якою передбачено, що у разі якщо умовами договору поруки передбачена можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати в порядку, визначеному кредитним договором, на забезпечення якого надана порука, то підстав для її припинення, що передбачені ч. 1 ст. 559 ЦК, немає.

Під час навчання доповідач зупинилась на змісті постанови Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 3-107гс11, наголосивши при цьому, що порушення справи про банкрутство боржника та пропущення кредитором строку заявлених вимог до нього у цій справі не позбавляє кредитора права вимоги до майнового поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов’язань перед кредитором.

Продовжуючи обговорення правових висновків у спорах щодо забезпечення виконання зобов’язань, що виникають із договорів поруки присутні на навчанні також зупинились на постанові від 12 грудня 2011 р. у справі № 3-133гс11, у якій вказано, що за змістом статей 525, 526, 553, 629 ЦК, ст. 193 ГК у разі здійснення продавцем позадоговірної поставки товарів, яка не покривається договором поруки, підстав для стягнення заборгованості з поручителя за поставлений товар немає.