Співвідношення процентів річних, передбачених ст. 625, процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст. 536 ЦК України розглянуто суддями господарського суду у ході навчання

Співвідношення процентів річних, передбачених ст. 625, процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст. 536 ЦК України розглянуто суддями господарського суду Кіровоградської області у ході  навчання.

Так, проаналізовано положення пункту 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань», в яких йдеться про питання, пов'язані із співвідношенням процентів річних і процентів за користування чужими коштами.

Крім того, суддями господарського суду обговорено аналіз практики застосування ст. 625 ЦК України в цивільному судочинстві, здійснений Верховним Судом України. Зокрема, у розділі «Застосування відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК, разом з неустойкою, яка встановлена іншим законом чи договором, та процентів за правомірне користування грошовими коштами», зазначено, що у суддів виникають труднощі при вирішенні питання щодо одночасного стягнення процентів, визначених статтями 536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК і трьох процентів річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

Найвищий судовий орган рекомендує при розгляді цього питання враховувати, що проценти, визначені статтями 536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК, є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Поряд з цим за порушення виконання грошового зобов’язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 ЦК, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтями 536, 1048, 1056-1, 1061 ЦК, і процентів, що стягуються відповідно до ст. 625 ЦК, а також відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК та іншими статтями, і відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, а також сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених ст. 625 ЦК, є правомірним (за умов, що такі вимоги заявлені кредитором).

Продовжуючи обговорення зазначеної теми доповідач наголосила, що у даному аналізі звертається також увага на те, що одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 ЦК, виключає застосування ст. 625 ЦК у тому випадку, коли ст. 536 ЦК застосовується за прямою вказівкою законодавця як спеціальна міра відповідальності за порушення грошового зобов’язання. Така вказівка, зокрема, міститься у ч. 3 ст. 693 (нарахування процентів на суму попередньої оплати товару у разі прострочення продавцем передачі товару), ч. 4 ст. 694 (у разі прострочення покупцем оплати товару), ч. 2 ст. 1214 (у разі безпідставно одержання чи збереження грошей) ЦК.

Загалом на навчанні суддями господарського суду розглянуто низку інших питань, пов’язаних із співвідношенням процентів річних, передбачених ст. 625, процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст. 536 ЦК України, а також судову практику місцевих судів та судів вищих інстанцій щодо застосування положень зазначених вище статей.