Суддями господарського суду обговорено правові позиції, вміщені у постановах Верховного Суду України

Суддями господарського суду Кіровоградської області під час щотижневого навчання обговорено висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень у спорах, що виникають із договорів найму (оренди), лізингу.

Зокрема, присутні на занятті взяли до уваги правову позицію, вміщену у постанові Верховного Суду України від 17.09.2013 №3-25/гс13, згідно якої правові наслідки невиконання зобов’язань при припиненні договору фінансового лізингу передбачено нормами Закону України від 16 грудня 1997 р. № 723/97 «Про фінансовий лізинг», а отже, за таких обставин помилковим є застосування положення ст. 785 Цивільного кодексу України, що передбачає стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у разі неповернення наймодавцеві предмета найму.

Окрім того, суддями обговорено ще одну постанову найвищої судової інстанції від 01.10.2013 у справі №3-28гс/13, у якій йдеться про те, що відповідно до ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, після розірвання в односторонньому порядку договору лізингу та повернення лізингоодержувачем спірного предмета лізингодавець не має права вимагати оплати цього предмета.

Також суддями господарського суду проаналізовано постанову Верховного Суду України від 29.10.2013 у справі №3-31/гс13, якою передбачено, що у разі розірвання договору лізингу вимоги лізингодавця щодо стягнення з лізингоодержувача в складі заборгованості за лізинговими платежами такої складової частини лізингового платежу як відшкодування вартості цього майна, яке залишилося у власності позивача, є безпідставними.