Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 07.08.2013 №01-06/1149/2013 внесено зміни і доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI).
Вищим господарським судом України, зокрема, звернуто увагу на те, що боржник може задовольнити (частково чи повністю) вимоги кредиторів до підготовчого засідання суду, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться лише за результатами підготовчого засідання суду.
Якщо до підготовчого засідання вимоги кредитора (кредиторів) задоволено боржником частково і загальна сума безспірних грошових вимог складає менше встановленого Законом розміру (частина третя статті 10 Закону), господарський суд відмовляє у порушенні провадження у справі про банкрутство.
Стаття 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) містить новелу, пов’язану з погодженням плану санації забезпеченими кредиторами. Вищим господарським судом доповнено Інформаційний лист від 28.03.2013 року (далі – Інформаційний лист) реченням, відповідно до якого якщо всі забезпечені кредитори заперечують проти погодження плану санації, інші кредитори на зборах кредиторів можуть прийняти одне з рішень, передбачених частиною третьою цієї статті Закону.
Крім того, Вищим господарським судом викладено у новій редакції пункт Інформаційного листа щодо порядку введення ліквідаційної процедури. Зокрема, в пункті 28 Інформаційного листа в новій редакції зазначено, що відповідно до статті 37 Закону ліквідаційна процедура вводиться строком на дванадцять місяців без можливості його продовження. З урахуванням обставин конкретної справи та з метою забезпечення ефективної роботи ліквідатора банкрута ліквідаційна процедура може бути введена на строк, менший ніж 12 місяців.
Господарський суд може встановити періодичність (не рідше ніж один раз на місяць) подання ліквідатором суду звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище та майно боржника, а також про заплановані заходи щодо продажу майна боржника.
Визнання боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури не перешкоджає застосуванню до боржника в подальшому процедур санації та мирової угоди, за винятком спрощеної процедури банкрутства, передбаченої статтею 95 Закону, оскільки метою введення останньої є припинення (ліквідація) господарюючого суб’єкта.
Вищим господарським судом України також внесено зміни до пункту 33 Інформаційного листа та, поміж іншого, вказано, що приписи розділу ІV Закону щодо продажу майна боржника в провадженні у справі про банкрутство поширюються на всі судові процедури, що застосовуються у такому провадженні.
Для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, порядок організації проведення аукціону встановлюється органом, уповноваженим управляти державним майном.
Організатор аукціону згідно з частиною шостою статті 49 Закону визначається замовником аукціону за конкурсом. Чинним законодавством не передбачено ліцензування діяльності з проведення торгів, тому організатором аукціону може бути особа, яка відповідно до установчих документів має право на здійснення такої діяльності. Господарський суд має право перевіряти порядок визначення організатора аукціону.
Граничний строк проведення аукціону обмежений двома місяцями (стаття 52 Закону), якщо інше не встановлено законом або договором.
Слід також звернути увагу на нову редакцію підпункту 36.7 пункту 36 Інформаційного листа, що стосується особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.
Як передумову звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, визначено дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства (стаття 95 Закону).
Заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом у тому ж порядку, що і грошових вимог на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.
Залежно від кількості кредиторів та/або значних майнових активів боржника, що ліквідується власником, у справі про банкрутство можуть бути створені представницькі органи кредиторів за рішенням господарського суду.
_03_03.png)
