Статтю 56 Господарського процесуального кодексу України змінено

Господарський суд Кіровоградської області звертає увагу представників сторін на те, що 18 червня 2011 року набрав чинності Закон України № 3382-VI від 19 травня 2011 року, яким внесено зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема частину 1 цієї статті викладено у такій редакції:  

"Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.".  

Пунктами 59 та 61 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (із змінами і доповненнями) передбачено, що: внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення; у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках; працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля; один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові; на примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення; за бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Відповідно до пунктів 75, 78 вказаних Правил послуги поштового зв'язку оплачуються під час їх замовлення у національній валюті за діючими тарифами; порядок оплати послуг поштового зв'язку визначається операторами поштового зв'язку згідно із законодавством.

Згідно пункту 2 статті 3  Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (із змінами і доповненнями) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Розрахунковим документом, в розумінні статті 2 цього Закону, є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. 

Тобто на даний час, належним доказом надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення.