Притягнення до відповідальності за неповагу до суду

Рішенням Ради суддів України від 26 жовтня 2018 року № 62 внесено зміни до Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, схвалених рішенням Ради суддів України від 04 листопада 2016 року № 74, якими визначено порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Диспозиція вказаної статті до об'єктивної сторони зазначеного правопорушення відносить наступні діяння:

• злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача, експерта, перекладача;
• непідкорення зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;
• порушення порядку під час судового засідання;
• вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил;

Таким чином, у випадку вчинення будь-яких із вище перелічених дій, суд зобов'язаний ініціювати провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом таке провадження у судах загальної юрисдикції буде мати наступні стадії:

1) порушення справи про адміністративне правопорушення;

2) розгляд такої справи про адміністративне правопорушення;

3) виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення.

І. Порушення справи про адміністративне правопорушення - початкова стадія адміністративного провадження, якою охоплюється комплекс першочергових процесуальних дій, що забезпечують згодом можливість розгляду справи по суті.

Початковим моментом порушення справи про адміністративне правопорушення за статтею 185-3 КУпАП слід вважати час, коли інформація про проступок, яким є прояв неповаги до суду, стала відома суду. Тобто підставою для порушення справи про адміністративне правопорушення виступає факт вчинення адміністративного правопорушення.

Закінчення стадії порушення справи про адміністративне правопорушення за загальним правилом пов'язується із складанням уповноваженою особою протоколу про адміністративне правопорушення. Проте, згідно з положеннями частин першої та п’ятої статті 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Натомість, питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні під час розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання (стаття 200 ГПК України).

Таким чином, вищевказане питання вирішується з моменту оголошення перерви у судовому засіданні при розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення.

ІІ. Розгляд справи про адміністративне правопорушення

Відповідно до частини першої статті 221, статті 221-1 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 185-3 цього Кодексу здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд.

При цьому, справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

Відповідно до статті 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 221-1, частин другої, третьої статті 294 КУпАП постанова суду (судді), прийнята за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачена статтею 185-3 цього Кодексу, може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої її винесено, у випадку притягнення до відповідальності за статтею 185-3 КУпАП, копія постанови вручається відразу на місці вчинення правопорушення (частини перша, п’ята статті 285 КУпАП).

III. Виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення

Визначена судом, за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачена статтею 185-3 КУпАП, сума штрафу має бути сплачена порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (частина перша статті 307 КУпАП).

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню лише після спливу вищезазначеного строку на сплату штрафу (частина третя статті 299 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Звертаємо увагу, що під час примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

• подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
• витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 308 КУпАП).